ГАРЦЕВИЧ МАКСИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Гарцевич Максим Олександрович
(01.05.1978 – 01.05.2023)
Гарцевич Максим Олександрович народився 1 травня 1978 року в місті Житомир. Його життєвий шлях був сповнений випробувань, але він завжди залишався сильним, відповідальним та відданим своїй родині й Батьківщині.
З раннього дитинства Максим виховувався матір’ю, адже ріс без батька. Він змалку розумів цінність праці, підтримки близьких і наполегливості у досягненні мети. Дитинство та юність провів у селі Луква Житомирської області, де зростав серед друзів та добрих людей, які допомогли сформувати його як чесну, справедливу та щиру людину.
Після закінчення школи він вступив до Житомирського професійно-технічного училища №1, де здобув спеціальність муляра, лицювальника-плиточника та столяра будівельного. У 1996 році, завершивши навчання, зробив важливий крок – 14 листопада його призвали на строкову службу до лав Збройних Сил України. Він гідно виконував свій обов’язок до 19 червня 1998 року, загартовуючи себе як особистість.
Після демобілізації Максим повернувся на Житомирщину, де присвятив себе роботі в будівельній сфері. Своїми руками він створював комфорт і затишок у домівках людей, здобувши повагу серед колег. Проте його життя докорінно змінилося у 2014 році, коли ворог зазіхнув на незалежність України.
8 серпня 2014 року Максим став до лав Збройних Сил України, щоб боронити рідну землю. Саме під час служби на Донбасі він зустрів своє кохання – Дар’ю, яка стала його опорою. Попри бойові дії, він не полишав саморозвитку – навчався в Будівельному коледжі Житомирського національного агроекологічного університету за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд», складаючи іспити під час рідкісних перерв між виконанням бойових завдань.
22 квітня 2016 року, після звільнення з військової служби, Максим переїхав до Дар’ї у Воздвиженку Гродівської громади. У 2017 році вони побралися, і Максим став найщасливішою людиною – батьком прекрасного сина Макара. Родина переїхала до Гродівки, де він продовжив працювати у будівельній сфері, а з 2021 року разом із дружиною працював у Новоолександрівському НВК Гродівської селищної ради.
Але війна знову постукала у двері. 23 лютого 2022 року Максим отримав виклик до Покровського військкомату та без вагань став на захист своєї Батьківщини у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади (військова частина 0989). Він воював мужньо, знаючи, що бореться не лише за свою країну, а й за майбутнє свого сина, своєї родини, свого народу.
1 травня 2023 року, у день свого 45-річчя, Максим Гарцевич помер. Його життєвий шлях обірвався, але світла пам’ять про нього житиме в серцях рідних, друзів і побратимів.
Похований Максим на цвинтарі у м.Дніпро.
Вічна пам’ять і шана Герою!
